с. Дмитрівка. Дмитрівський НВК "ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ" (дошкільне відділення)








Медична сторінка

КІР - інфекційна хвороба:https://hromadske.ua/posts/spalah-koru-v-ukraini

Заходи

щодо профілактики грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій

в Дмитрівському НВК  на 2017-2018р навчальний рік

№ з/п

Заходи

Термін виконання

Відповідальні

1.

Санітарно-просвітницька робота серед учнів, батьків, педагогічних працівників із залученням спеціалістів лікувально- профілактичних закладів, санепідслужби щодо профілактики захворювання на грип, гострі респіраторні захворювання, необхідності вакцинації.

Протягом року

Заступник директора з навчально-виховної роботи ,медична сестра

2.

Проведення тематичних бесід «Обережно! Грип!».

Постійно

Класні керівники та вчителі-класоводи, медична сестра

3.

Випуск медичного бюлетеня «Профілактика грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій».

До 10.02.2018

Бібілотекар

4.

Вологе прибирання кабінетів після 3-го та останього уроків.

Протягом року.

Техпраціник

5.

Провітрювання кабінетів на перервах.

Протягом року.

Учителі школи

6.

Учителям природознавства, основ здоров’я, біології на уроках провести бесіди щодо профілактики захворювання на грип, гострі респіраторні захворювання, необхідності вакцинації.

Протягом року

Класоводи,

вчителі ОБЖ

7.

Проведення батьківських зборів на тему «Профілактика грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій в епідсезон 2017-2018  років та виховання здоров’язберігаючої поведінки».

До 10.02.2018

Класні керівники та вчителі-класоводи

8.

Лекція для працівників школи «Імунопрофілактика грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій »

Протягом року

Медична сестра

Профілактика гострих кишкових інфекцій

Інфекційними  називаються захворювання, які спричиненні проникненням в організм патогенних мікроорганізмів. При інфекційних хворобах ефективність профілактичних заходів залежить від рівня гігієнічних знань населення.

До гострих кишкових інфекцій відносяться: гастроентероколіти, дизентерія, сальмонельози, холера, черевний тиф та інші. Ці захворювання викликаються різними збудниками і мають ряд клінічних проявів. Джерелом інфекції при всіх цих захворюваннях є хвора людина та носій інфекції. Збудники кишкових інфекцій живуть і розмножуються в кишківнику хворого і виділяються у зовнішнє середовище з випорожненнями і сечею. Характерною загальною рисою цих інфекцій є наявність бацилоносійства, тобто здатність збудника жити і розмножуватись в кишковику людини, не викликаючи ознак захворювання. Бацилоносії мають велике значення в розповсюдженні інфекційних хвороб, оскільки вони здатні виділяти збудників в великій кількості, при цьому виявити бацилоносіїв можливо лише при бактеріологічному обстеженні.

Спостерігаються також так звані стерті форми захворювання, коли хвороба  проявляється лише короткотривалим незначним нездужанням при задовільному загальному стані. Хворі не надають особливого значення цим порушенням, своєчасно не звертаються за  медичною допомогою і не дотримуються необхідних заходів гігієни. В результаті такі хворі стають джерелом розповсюдження інфекцій.

Раннє виявлення хворих і бацилоносіїв, швидке встановлення вірного діагнозу і своєчасно почате лікування має важливе значення в профілактиці кишкових інфекцій.

Для кишкових інфекцій характерними є спільні шляхи розповсюдження. Основними є вода і харчові продукти, з якими збудник може потрапити в організм здорової людини. Забруднення води може відбуватися при потраплянні у воду випорожнень, що містять патогенні мікроорганізми, незадовільного рівня санітарного облаштування населених місць, незадовільного утримання туалетів, невірної організації збору видалення і знезараження нечистот. В цих випадках збудники хвороб легко проникають, як  на поверхню, так і в грунтові води, і людина заражається при купанні, при вживанні цієї води.

Використання забрудненої води для поливки городів може привести до зараження овочів та фруктів, а ії вживання в їжу без санітарної обробки приводить до зараження людини.

Інші продукти можуть забруднюватись збудниками кишкових інфекцій в результаті недотримання хворими і бацилоносіями правил особистої гігієни. В багатьох продуктах  із них мікроби не тільки тривалий час зберігають свою активність, але розмножуються і накопичуються.

Нерідко доводиться бачити, як дорослі на вулиці дають дітям чи самі їдять немиті овочі, фрукти, несуть разом в немитими овочами не загорнутий хліб.

Важко собі уявити скільки мікробів може потрапити в організм людини з немитих овочів або зараженого хліба.

Ось чому, в теплу пору слід бути особливо обережними, постійно дотримуватись чистоти рук, посуду, споживати лише добре вимиті фрукти та овочі, свіжі, охайно приготовлені страви, вживати чисту воду. Тобто, необхідно зробити все для того, щоб у шлунок не потрапили мікроби-вороги.

Додержання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук,- запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями.  Руки необхідно мити  перед їдою, приготуванням їжі, після кожного відвідування туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити . Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення  густої піни далі піну змити. Цю процедуру проробити двічі, тричі. Слід мити не лише тильні й долонні  поверхні кистей, а й між пальцями. Якнайретельніше  повинні стежити за чистотою рук працівники дошкільних дитячих закладів, а також ті, хто має справу  з приготуванням та реалізацією  харчових продуктів. Нехтування правилами  може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями.

Важливе значення  в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання  санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження  хвороботворних мікроорганізмів.

Значно легше запобігти захворюванню ніж його лікувати, до того ж іноді захворювання набуває гостро-кишкового перебігу, виникають небажані ускладнення особливо, якщо хворий несвоєчасно звертається до лікаря,  хворі починають самолікування в надії на швидке одужання. Це однак шкідливо, як для хворого  так  і для тих, хто його оточує, бо в одного хвороба може протікати легко, а в іншого дуже важко. Навіть якщо хвороба починається легко, невідомо як вона закінчиться, і лише лікар може передбачити весь хід хвороби і в разі потреби, своєчасно допомогти.

Додержання простих гігієнічних правил, особливо влітку, активна допомога лікарям у виявленні хворих, своєчасне проведення протиепідемічних заходів допоможе  знизити рівень захворюваності гострими кишковими інфекціями.

Профілактика травматизму

Заходи безпеки в зимовий період Заходи безпеки на льоду

Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покривуна водоймі. Міцність льоду можна частково визначити візуально. На водоймах безпечним вважається лід (при температурі повітря нижче 0 град.):-для одного пішохода- синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см (лід блакитного кольору - найміцніший, білого - міцність у два рази менше, сірий - свідчить про присутність води в товщі льоду);-для групи людей(масові переправи пішки ) - товщиною не менше 15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);-при масовому катанні на ковзанах- 25 см.При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності - ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 метрів.Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15 20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400-500 г на іншому кінці.Категорично забороняється вживати до та під час відпочинку на водних об’єктах алкогольні напої чи інші наркотичні або психотропні речовини.

Рятування потерпілих на льоду

Надання допомоги людині, яка провалилася під лід, - надзвичайно небезпечне заняття, потребує зібраності та виваженості в діях. Щоб допомогти людині, що терпить лихо, і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:

- без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомоги впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище;

- протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте мотузку, зв'язані паски тощо. Якщо вам усе-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе вірьовку чи пасок. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет;

- будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину чи киньте мотузку. Якщо мотузка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то, міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку;

- витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами - так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега;

- після того, як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце, викличте "швидку медичну допомогу", надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму.

Перша допомога при гіпотермії (переохолодженні)

Ознаки гіпотермії:- тремтіння і озноб, які можуть бути відсутніми на пізніших стадіях; - оніміння;- втрата координації рухів;- зніяковіння, незвична манера поведінки;- температура тіла нижче 35 град. С.Якщо в потерпілого одночасно спостерігаються ознаки відмороження і гіпотермії, в першу чергу надавайте допомогу як при гіпотермії. Цей стан може призвести до смерті, якщо людину терміново не зігріти, але навіть у цьому випадку не варто залишати без уваги відмороження, яке при тяжкому ступені може призвести до ампутації пошкодженої частини тіла.Гіпотермія належить до невідкладних медичних станів. Дотримуйтесь принципів надання першої допомоги і виконайте додатково спеціальні заходи при гіпотермії:- викличте "швидку медичну допомогу";- поступово відігрійте постраждалого, загорнувши його в ковдри або сухий теплий одяг;- не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його в теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;- будьте надзвичайно уважними при поводженні з потерпілим;- по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки з теплою водою);- дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.Найкраще, якщо відігрівання буде відбуватись з середини тіла (тепле пиття) одночасно з відігріванням з зовні.

Ожеледиця

Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без високих підборів.Людям похилого віку краще в “слизькі дні” взагалі не виходити з будинку, але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою сумка чи торба, то вона повинна бути тільки такою, яку можна носити через плече. Дві третини травм люди похилого віку отримують при падінні.Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження небезпечні для здоров’я.Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі або неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю

Будьте готові, про всяк випадок, під час перебування на вулиці в такі дні, впасти. Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільні від речей. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку падіння, тому виходьте з будинку неквапом.При порушенні рівноваги швидко присядьте – це найбільш реальний шанс втриматися на ногах.Падати в ожеледицю слід з мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково переверніться – удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні.Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає небезпеки травмувань.Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та потрапити на дорогу, автомобіль може виїхати на тротуар.Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. В ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести, в кращому разі, до каліцтва, а то і до загибелі.Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. Травми при цьому найчастіше важкі, всупереч переконанню, що людина напідпитку падає завжди вдало. При сп’янінні люди не так чутливі до болю і за наявності травми не звертаються своєчасно до лікаря, що спричиняє згодом ускладнення.Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися пухлини – терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можливе виникнення ускладнень з неприємними наслідками.

Обережно – бурульки!

Пересуваючись містом в період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки чи біля високих дерев, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Нестійкі погодні умови - відлига вдень і заморозки вночі та значне нагромадження снігового покриву сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), виступаючих архітектурних частинах будинків та великих деревах. По можливості необхідно триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

Будьте обережні, бережіть себе - це запорука безпечного перебування на вулиці при погіршенні погодних умов, особливо у зимовий період.

Дитячі інфекційні захворювання та їх запобігання перегляньте за посиланнм:

http://zsz.pp.ua/dityachi-infekcijni-zaxvoryuvannya-likuvannya-i-profilaktika/

 

Профілактика інфекційних захворювань:

http://modnaledi.com.ua/zdorovya/profilaktika-infekcijnix-zaxvoryuvan-u-doroslix-ta-ditej/